26 січня 2025 р.

У Сонячній системі діє не лише гравітація

Відтоді, як Ісаак Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння, домінування гравітації, як сили в Сонячній системі, добре відомо. Вона відповідає за орбіти планет і їхніх супутників, але є інші сили, що сформували наше планетне сусідство. У новій статті астронома Девіда Джевітта з Каліфорнійського університету йдеться про те, що рикошет льоду від ядер комет може їх штовхати та як тиск сонячного світла і вітру видуває речовину за межі планетних тіл. Діють також релятивістські ефекти, які можуть спричинити рух частинок по спіралі до Сонця.

Гравітація — це сила, яка керує структурою та рухом Сонячної системи, утримуючи небесні тіла разом у космічному танці. Сонце з його величезною масою створює найсильніший гравітаційну тягу, прив’язуючи планети, астероїди, комети та інші об’єкти на орбіті навколо себе. Орбіта кожної планети — це наслідок балансу між її швидкістю та силою тяжіння Сонця. Це спричинило появу еліптичних траєкторій (їх описують закони руху Кеплера). Схожим чином супутники перебувають на орбіті навколо своїх материнських планет завдяки гравітаційним силам, які діють з боку планети. Гравітація не тільки підтримує стабільність цих орбіт, але й впливає на такі явища, як припливи на Землі, спричинені гравітаційним тяжінням Місяця.

Гравітація, безумовно, описує рух планет, але існують інші сили, які впливають на менші тіла, чутливі до їхнього впливу. До таких, зокрема, відносять відбій, тобто віддачу (за третім законом руху Ньютона кожна дія має однакову протилежну реакцію), момент сили (крутний момент) від втрати маси, тиск випромінювання тощо.

Серед не гравітаційних сил, розглянутих у статті, найбільшою, безумовно, є віддача, спричинена сублімацією льоду на кометах і астероїдах. Тепло від Сонця змушує лід перетворюватися на газ, а не в рідину, це процес сублімації. Однак, як куля, що виходить із рушниці, так і лід під час сублімації за законами Ньютона передає імпульс і створює силу віддачі на тіло. Процес сублімації значною мірою залежить від температури і діє в напрямку протилежному від Сонця.

З кометами пов’язана ще одна сила, тиск випромінювання, яка формує їхні характерні хвости. Це сила світла, коли фотони передають імпульс об’єктам, таким як кометний пил і газ, відштовхуючи їх. Тиск залежить від інтенсивності випромінювання та відбивної здатності об’єкта, причому на об’єкти з більшою відбивною здатністю діє більша сила. Хоча тиск випромінювання невеликий, він може формувати хвости комет і поступово змінювати орбіти малих тіл у Сонячній системі.

За інф. з сайту www.universetoday.com