05 лютого 2026 р.
Юпітер менший і більш «сплющений», ніж досі вважали астрономи
За спостережними даними, отриманими місією Juno («Юнона») NASA, та враховувавши вплив зональних вітрів, планетологи визначили форму Юпітера, зменшивши значення невизначеності на порядок. Виявилося, що полярний, екваторіальний та середній радіуси менші, ніж попередні оцінки, зроблені за допомогою місій Pioneer («Піонер») та Voyager («Вояджер») NASA.
30 січня 2026 р.
Крижана оболонка Європи набагато товстіша, ніж досі вважали планетологи
Нові вимірювання, виконані за допомогою космічного зонда NASA Juno («Юнона»), показують: крижана оболонка Європи, ймовірно, простягається в глибину майже на 29 км. Це змінює розуміння планетологами того, як може відбуватися обмін хімічними речовинами між прихованим океаном і поверхнею на супутнику супутника Юпітера.
27 січня 2026 р.
Новий аналіз місячного реґоліту ставить під сумнів теорію про метеорити та воду
Планетологи, які аналізували ізотопи кисню в місячній речовині, доставленій на Землю місіями «Аполлон», дійшли висновку: бомбардування метеоритами протягом 4 мільярдів років могло доставити лише крихітну частину води на поверхню нашої планети. Це змушує дослідників переглянути давню теорію.
20 січня 2026 р.
Фізики ставлять під сумнів давні припущення про природу темної матерії
Темна матерія, можливо, не була «холодною» в найперші моменти після Великого Вибуху, як досі вважають науковці. Результати нового дослідження, виконаного в Міннесотському університеті та Університеті Париж-Сакле, вказують на те, що частинки темної матерії могли бути неймовірно гарячими. Вони рухались зі швидкістю, близькою до швидкості світла в первісному космосі, а потім охолонули і посприяли формуванню галактик та великомасштабних структур.
