29 липня 2022 р.
Зондам-близнюкам NASA «Вояджер» майже 45 — і щодо них треба ухвалювати непрості рішення
Добігають кінця роки, відведені на експлуатацію двох робочих «конячок» NASA, але вони ще не готові здаватися.
20 серпня 1977 року стартував космічний зонд NASA «Вояджер-2». Його двійник, «Вояджер-1», стартував через 16 днів. Нині вони є не лише найвіддаленішими рукотворними об’єктами — на відстані відповідно 19,3 і 23,3 мільярдів кілометрів від Землі — але й найтривалішою місією NASA. Зонди досі надсилають дані зі своїх міжзоряних мандрів до краю Сонячної системи, хоча і перебувають в космосі майже 45 років.
Кожен «Вояджер» працює від ядерного джерела енергії (ізотоп плутонію-238), заряд якого невпинно спадає до критично низького рівня. Енергію від розпаду плутонію перетворюють в електрику три радіоізотопні термоелектричні генератори (РТГ). Під час запуску зондів їхні РТГи забезпечували потужність 450 Вт. Зараз вони виробляють менше половини цієї кількості, а їхня потужність щороку зменшується на чотири вати.
«Треба близько 200 Вт, щоб передавач на космічному апараті міг надсилати сигнали на Землю, і зараз ми досягаємо рівня потужності, коли у нас є лише п’ять-шість Вт запасу потужності на кожному із зондів», — сказала керівник проєкту місії «Вояджер» Сюзанна Додд (Suzanne Dodd), яка також є директором Управління міжпланетної мережі в Лабораторії реактивного руху NASA у Каліфорнії.
Проте шоу ще не закінчено. Інженери «Вояджерів» економили енергію, вимикаючи певні підсистеми на обох космічних апаратах, наприклад певні обігрівачі, що дало змогу іншим функціонувати довше. На диво, решта наукових інструментів поки що добре працюють навіть за низьких температур.
За оцінками Додд, економлячи енергію, космічні зонди могли б працювати ще п’ять років, якби їх робота залежала тільки від електроенергії. Але похилий вік апаратів спричиняє іншу проблему: загальний збій апаратного та програмного забезпечення. Такі неполадки можуть призвести до втрати космічного зонда, навіть якщо він все ще має електричну потужність.
Науковці сподіваються на краще. «І якщо нам справді пощастить, можливо, ми зробимо деякі операції нижче порогових значень, то вдасться продовжити роботу зондів до 2030-х років», — підсумувала Сюзанна Додд.
За інф. з сайту www.space.com
