28 квітня 2022 р.
Наднова розкриває свої секрети команді астрономів
Коли спалах зорі виявляють вперше, то багато астрономів з усього світу починають стежити за нею за допомогою телескопів, адже її блиск швидко змінюється з часом. Вони бачать, як світло від наднової стає яскравішим, зрештою досягає піку, а потім починає тьмяніти. Відзначаючи час цих піків і спадів яскравості світла, які називаються «кривою блиску», а також характерні довжини хвиль світла, що виникло в різний час, науковці можуть зробити висновок про фізичні характеристики зоряної системи.
Наднова 2014C (SN 2014C) спалахнула у подвійній зоряній системі, в якій дві зорі оберталися одна навколо одної. Масивніша зоря розвивалася швидше, розширювалася і втратила свій зовнішній водневий шар. Водночас у її ядрі тривала термоядерна реакція поки не закінчилося паливо. Коли це сталося, речовнина ядра не витримала вагу вищих шарів зорі й різко стиснулося (колапсувало). Це спричинило гігантський вибух — спалах наднової.
Такі спалахи астрономи відносять до типу наднових Ib. Їхня характерна особливість — у викинутій зорею речовині не видно водню, принаймні на початку спалаху. Однак SN 2014C показала наявність водню, що дуже здивувало дослідників. Криві блиску в радіо, інфрачервоному та рентгенівському випромінюваннях відповідали очікуваним зразкам: вони стали яскравішими, досягли піку та почали падати. Але оптичне світло від водню було постійним.
Ця схема показує різні викиди і вітри (червоний і фіолетовий), які виділяє зоря, що вибухнула (ліворуч, жовтий). Диск із загальною оболонкою (синій) оточує обидві зорі, одна з яких вибухає як наднова (її супутника не показано). Прикордонний шар навколо диска із загальною оболонкою є джерелом водню, який виявили науковці. Фото з сайту https://phys.org. Щоб побачити більше зображення, наведіть на світлину курсор і клацніть (клікніть) лівою кнопкою комп’ютерної миші.
Щоб пояснити спостережні дані, наукова група запропонувала модель в якій водневі оболонки двох зір у подвійній системі злилися й утворили загальну оболонку системи. Потім з неї утворилася дископодібна структура, що розширювалася. Коли одна із зір вибухнула, то викинута нею речовина на високій швидкості зіткнулася з диском. Взаємодія викиду наднової з речовиною уздовж поверхні диска (з «прикордонним шаром») і спричинила на думку дослідників появу випромінювання водню.
Наднову 2014C спостерігали за допомогою різних телескопів, але лише семирічні спостереження на HET дали змогу науковій групі розкрити таємницю.
За інф. з сайту https://phys.org
