Опитування

Учні не бажають вивчати астрономію, бо:

 це зайвий навчальний предмет у школі
 не розуміють, навіщо їм астрономія
 вона їм не знадобиться

 
Ви зараз тут: Головна > Новини > Нове дослідження кидає виклик стандартній теорії сонячної конвекції

26 травня 2024 р.

Нове дослідження кидає виклик стандартній теорії сонячної конвекції

Група геліофізиків з Центру астрофізики та космічної науки Нью-Йоркського університету Абу-Дабі на чолі з Крісом С. Генсоном (Chris S. Hanson) виявила внутрішню структуру сонячних супергранул — потоку, що транспортує тепло від внутрішньої частини Сонця до його поверхні. Аналіз супергранул, виконаний дослідниками, ставить під сумнів сучасне розуміння сонячної конвекції.

Сонце генерує енергію в ядрі через ядерний синтез; потім ця енергія переноситься на поверхню, де виходить у вигляді сонячного світла. В дослідженні, результати якого оприлюднив журнал Nature Astronomy, науковці пояснюють, як вони використали дані спостережень Обсерваторії сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory, SDO) NASA для ідентифікації та характеристики приблизно 23 000 супергранул.

Уявлення художника про супергранули Сонця, які переносять тепло поблизу його поверхні. Вони приблизно втричі ширші, ніж діаметр Землі. Гарячий матеріал зсередини Сонця піднімається на поверхню, охолоджується і знову занурюється всередину. Науковці використовують звукові хвилі, щоб спостерігати процеси під видимою поверхнею Сонця. На ній ці хвилі мають вигляд бриж. Авторські права на зображення: Мелісса Вайс (Melissa Weiss). Фото з сайту https://phys.org.

Уявлення художника про супергранули Сонця, які переносять тепло поблизу його поверхні. Вони приблизно втричі ширші, ніж діаметр Землі. Гарячий матеріал зсередини Сонця піднімається на поверхню, охолоджується і знову занурюється всередину. Науковці використовують звукові хвилі, щоб спостерігати процеси під видимою поверхнею Сонця. На ній ці хвилі мають вигляд бриж. Авторські права на зображення: Мелісса Вайс (Melissa Weiss). Фото з сайту https://phys.org.

Оскільки поверхня Сонця непрозора для світла, дослідники використовували звукові хвилі для дослідження внутрішньої структури супергранул. Ці звукові хвилі, які генерують менші гранули, є скрізь на Сонці. Їх вивчають в геліосейсмології.

Аналіз великого набору даних про супергранули, які, за оцінками, простягалися на 20 000 км (~3 % углиб) під поверхнею Сонця, дав змогу дуже точно визначити висхідні та низхідні потоки тепла. На додаток до висновку про те, як глибоко простягаються супергранули, науковці також виявили, що низхідні потоки приблизно на 40 % слабші, ніж висхідні. Це свідчить про те, що в низхідних потоках відсутній якийсь компонент.

На підставі тестування і теоретичних аргументів автори припустили, що «відсутній» або невидимий компонент може складатися з невеликих (приблизно 100 км) шлейфів (plumes), які транспортують більш холодну плазму в глиб Сонця. Ці висновки не можна пояснити в рамках загальноприйнятої теорії сонячної конвекції.

За інф. з сайту https://phys.org

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів