Опитування

Учні не бажають вивчати астрономію, бо:

 це зайвий навчальний предмет у школі
 не розуміють, навіщо їм астрономія
 вона їм не знадобиться

 
Ви зараз тут: Головна > Новини > Океан магми колись покривав Місяць?

23 серпня 2024 р.

Океан магми колись покривав Місяць?

Наукові дані, отримані за допомогою індійського місяцехода Pragyan («Праґ’ян»), вказують на те, що в далекому минулому на Місяці міг існувати океан з магми. Вивчення зразків місячного ґрунту дає дослідникам Місяця нову перспективу, бо інші зразки, які раніше аналізували науковці, були взяті в районі екватора та в середніх широтах.

Місяцехід Pragyan прибув на Місяць разом із посадковим модулем Vikram («Вікрам»), який здійснив посадку на поверхню природного супутника Землі в серпні минулого року поблизу південного полюса в рамках місії Chandrayaan-3 («Чандраян-3») Індійської організації космічних досліджень.

Місце посадки космічного апарата «Вікрам» місії «Чандраян-3». Авторські права на зображення: Центр космічних польотів імені Ґоддарда NASA/Університет штату Арізона, через Wikimedia Commons. Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.

Місце посадки космічного апарата «Вікрам» місії «Чандраян-3». Авторські права на зображення: Центр космічних польотів імені Ґоддарда NASA/Університет штату Арізона, через Wikimedia Commons.
Фото з сайту https://cosmosmagazine.com.

«Праґ’ян» задіяв свій бортовий рентгенівський спектрометр альфа-частинок, щоб оцінити склад реголіту — пухкого шару з каменів та пилу, який вкриває поверхню Місяця. Аналіз 23 вимірювань показав, що місячний реголіт досить однорідний, переважно складається з породи залізистий анортозит (ferroan anorthosite). Кількість цієї породи, виявленої за допомогою «Праґ’ян», міститься десь посередині між кількістю, знайденою на екваторі місіями «Аполлон-16» і «Луна-20».

Автори дослідження стверджують: такий хімічний склад на широких просторах вказує на те, що Місяць колись був покритий океаном магми.

Суть гіпотези про «місячний магматичний океан» в тому, що мільярди років тому Місяць був дуже гарячим — таким гарячим, що на його поверхні була рідка порода. Потім, у міру охолодження, менш щільні залізисті анортозитові породи спливли на поверхню, а важчі мінерали затонули, утворивши мантію Місяця.

Однією з проблем для цієї гіпотези є той факт, що «Праґ’ян» також знайшов важкі мінерали магнію, які не можна пояснити в її рамках. Але автори припускають, що ці мінерали могли бути винесені на поверхню внаслідок події, яка спричинила появу басейну Південний полюс — Ейткен (South Pole–Aitken basin).

Це величезний ударний кратер глибиною 6,2—8,2 км і шириною близько 2500 км, тобто він займає майже 13 % загальної площі поверхні Місяця. Це один із найбільших ударних кратерів у Сонячній системі. Астрономи вважають, що він утворився 4,2—4,3 мільярда років тому внаслідок падіння на Місяць небесного тіла діаметром близько 200 км.

За інф. з сайту https://cosmosmagazine.com

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів