15 травня 2026 р.

Найбільші чорні діри Всесвіту не народжені, а збудовані

Коли масивна зоря досягає кінця життя, вона колапсує, тобто стискається. Якщо її маса достатньо велика, ніщо не може зупинити цей колапс, ні тиск, ні тепло, ні будь-яка сила в природі. Результатом є чорна діра, точка нескінченної щільності з якої не виходить навіть світло. Але для найбільших чорних дір ця історія є неправильною. Або принаймні неповною.

У дослідженні, виконаному науковцями Кардіффського університету, було проаналізовано 153 злиттів чорних дір, виявлених гравітаційно-хвильовими обсерваторіями LIGO, Virgo та KAGRA. Це найповніший каталог такого роду, і в даних є чіткий сигнал: наймасивніші чорні діри не були створені через колапси окремих зір. Вони були зібрані, по частинах, через серію повторюваних і надзвичайно сильних зіткнень. Підказка, здається, криється в обертанні.

Коли дві чорні діри зливаються, утворений об’єкт успадковує обертання, на яке впливають обидва його материнські об’єкти. Якщо чорні діри виникають із залишків зір, що померли, а потім дві з них злилися, то обертання нового об’єкта, зазвичай, повільне. Але за даними науковців з Кардіффа, найважчі чорні діри розповідають зовсім іншу історію. Деякі мали швидке обертання, спрямоване у, здавалося б, випадкових напрямках. Це ознака об’єктів, які пройшли через численні злиття в середовищах майже неймовірної щільності.

Такі середовища — це кулясті зоряні скупчення, стародавні, щільно упаковані кулі з сотень тисяч зір. У їхніх ядрах зорі можуть бути скупчені до мільйона разів щільніше, ніж поблизу Сонячної системи. Чорні діри, що там утворюються, не розбігаються. Вони взаємодіють, стикаються, зливаються та ростуть. Кожне покоління масивніше за попереднє.

Дослідження також підтверджує те, що теоретики давно передбачали, але не могли довести, а саме: існує розрив у масі. Виявляється, дуже масивні зорі не колапсують у чорні діри, а натомість повністю руйнуються через вибух. Тому існує діапазон мас, в якому зоряних чорних дір просто немає. За даними команди з Кардіффа верхня межа діапазону — це приблизно 45 мас Сонця. Вище цього порогу правила змінюються. Чорні діри є продуктами динаміки скупчень, а не зоряної смерті.

За інф. з сайту www.universetoday.com