7 вересня 2022 р.

Бетельгейзе змінила колір приблизно 2000 років тому

Група астрономів з Єнського університету та інших країн проаналізувала дотелескопічні записи про колір зір, зроблені в Європі, Середземномор’ї, Західній Азії (Близькому Сході) та Східній Азії, а також у перших національних державах по всьому світі, щоб виявити зорі, у яких за останні тисячоліття помітно змінився колір. Головний результат дослідження полягає в тому, що колір Бетельгейзе — зорі червоного надгіганта, розташованої приблизно за 650 світлових років від Землі — був зафіксований таким, який значно відрізняється від теперішнього.

«Історичні спостереження є цінним внеском для багатьох галузей астрофізики», — сказав професор Єнського університету Ральф Нойхойзер (Ralph Neuhauser). «Ми хотіли показати, що два тисячоліття тому Бетельгейзе мала суттєво інший (не червоний) колір, ніж Антарес, який завжди вважали червоним. Нині обидві зорі мають майже однаковий червоний колір».

Згідно з даними науковців, китайський придворний астроном Сима Цянь приблизно в 100 році до нашої ери написав про кольори зір: «біла — схожа на Сиріус, червона — як Антарес, жовта — як Бетельгейзе, синя — як Беллатрис». «З цих свідчень можна зробити висновок, що за своїм кольором Бетельгейзе в той час була між синьо-білими Сиріусом і Беллатрикс та червоним Антаресом», — сказав професор Нойхойзер.

Римський письменник і науковець Гігін приблизно через 100 років написав, що Бетельгейзе мала колір, схожий на жовто-оранжевий Сатурн. Натомість Клавдій Птолемей (87 — 165 рр.) у свій час вказував на те, що Бетельгейзе не належала до групи яскраво-червоних зір, таких як Антарес у сузір’ї Скорпіона та Альдебаран у Тельці. Грецька назва «Антарес» означає «схожий на Марс». Цю зорю протягом тисячоліть сприймали червоною і порівнювали її з Марсом в культурах по всьому світу.

Із заяви данського астронома Тихо Браге можна зробити висновок, що в 16 столітті Бетельгейзе була червонішою, ніж Альдебаран. Нині Бетельгейзе за яскравістю та кольором можна порівняти з Антаресом.

«Погляд у минуле дає важливі результати», — сказав професор Нойхойзер. «Є багато астрофізичних проблем, які навряд чи можна вирішити без урахування результатів спостережень, виконаних в давні часи».

За інф. з сайту www.sci.news