Останні новини

24 березня 2024 р.

Волога епоха на Марсі, можливо, була коротшою, ніж досі вважали астрономи


Нині Марс, мабуть, сухий і без життя, але численні докази вказують на те, що вода текла по Червоній планеті мільярди років тому. Тепер нові дослідження показали, що ця вода могла існувати менше часу, ніж вважали науковці раніше.


18 березня 2024 р.

Весняне рівнодення настало. Що це означає?


Весна майже тут — принаймні астрономічна. Весняне рівнодення настає у середу (за київським часом — Ред.), знаменуючи початок весняного сезону для Північної півкулі. Але що це насправді означає? Ось що потрібно знати про те, як ми ділимо рік, зважаючи на орбіту Землі.


12 березня 2024 р.

Переосмислення галактичного походження міжзоряних хмар



Ви зараз тут: Головна > Планетарій > Планетарії — центри новітніх технологій (продовження)

Стаття «Планетарії — центри новітніх технологій» опублікована у другому числі журналу
«Наше небо» за 2000 р.

Планетарії — центри новітніх технологій (продовження)

Ця ідея отримала подальший розвиток в багатопроекторній системі, створеній практично одночасно інженерами кількох фірм в різних країнах. Шість проекторів створюють кольорове зображення, що займає весь купол. Повний ефект присутності в фантастичних віртуальних світах, створених за допомогою суперкомп’ютера! Ефект значно посилюється системою оточуючого звуку. Ця система не тільки точно передає напрямок на джерело звуку, але й відтворює повну картину відбиття звуку від оточуючих предметів. У глядача виникає відчуття, що він перебуває прямо на місці подій — звук іде звідусіль — зліва, справа, спереду, ззаду і навіть згори. Якщо на купол проектується ракета, яка стартує, звук прямує за нею до самого зеніту, супроводжуючись гуркотом, відбитим від поверхні Землі.

Система проекції «Все небо»

На світлині — зображення на куполі планетарію, створене за допомогою системи слайдо-проекторів і відеопроекції. Фото Sky-Skan, Inc.

Кожна із цих систем настільки складна і цікава, що заслуговує на окрему розповідь.

Все це доповнюється численними слайд-проекторами. Одні з них обладнані варіоб’єктивами, що здатні плавно змінювати розмір зображення більш ніж у 40 разів, завдяки чому створюється ефект швидкого наближення до якогось об’єкту, наприклад, планети, або віддалення від нього. Інші мають систему дзеркал, що повертаються дуже точними кроковими двигунами — ці створюють ефект польоту об’єкта. Треті здатні обертати слайд, що проектується — на куполі з’являється, наприклад, космічна станція, що обертається навколо власної осі. І нарешті, є такі, що проектують накладені один на одного слайди, які до того ж рухаються. За допомогою такого проектора, обладнаного рухомим дзеркалом, можна отримати яскраве кольорове зображення ракети, яка злітає над космодромом (панорама космодрому створюється ще однією системою з 12 проекторів). При цьому видно, як полум’я б’є із сопел двигунів.

А коли потрібно показати посадку космічного корабля у 3-х вимірах, створюється його компютерна модель і проектується за допомогою відеопроектора, встановленого на спеціальній дистанційно керованій поворотній платформі, яка нагадує пускову установку зенітних ракет і рухається з такою ж точністю.

Зал планетарію відносно невеликий — 21—24 метри в діаметрі. Він накритий півкулею такого ж розміру — це купол планетарію, великий кіноекран, на який націлено більше сотні різноманітних проекторів. Наприклад, в Мюнхенському планетарії по периметру і в центрі залу змонтовано 6 відеопроекторів, з яких 2 на рухомих платформах. Більше 90 слайд-проекторів, працюючи синхронно, створюють панорамні зображення або зображення, які займають усе поле зору глядача. Ще два десятки слайд-проекторів із спеціальними пристроями (дзеркалами, варіооб’єктивами) використовують для демонстрації окремих небесних тіл чи явищ і космічних апаратів. Спеціальна система освітлення дозволяє забарвити купол в найніжніші відтінки усіх кольорів, плавно переходячи від одного до іншого. Лазерна система, яка використовує так званий білий лазер (тобто такий, що може плавно змінювати забарвлення свого променя і навіть давати біле світло) а також сканери — пристрої, які керують напрямком променів, дозволяють малювати на куполі, як різнокольоровими фломастерами, складний малюнок, що змінюється на очах.

І, нарешті, увінчує все це царство техніки одна із останніх моделей апарата Планетарій фірми «Zeiss». Вона використовує оптоволоконний проектор зоряного неба і складну систему проекції планет. Ця система дозволяє демонструвати і їхній видимий рух серед сузір’їв, і обертання навколо Сонця. А то раптом одна з планет сходить зі своєї траєкторії, наближається до глядача, перетворюючись на диск, і до глядачів прямо з орбіти спускається Венера, або Юпітер, яка обертається навколо своєї осі.

Звісно, керувати таким складним комплексом оптичного, акустичного, лазерного, відеообладнання неможливо без компютерів. І їх в Мюнхенському планетарії чимало — 6 персональних комп’ютерів на пульті, не рахуючи спеціальних процесорів, що керують окремими пристроями чи системами. Програми, які йдуть в Мюнхенському планетарії, максимально автоматизовані і можуть керуватися однією людиною, а то і взагалі без її участі. Кожний проектор з’єднано з комп’ютером кабелями управління. По них передаються команди, які змінюють яскравість зображень, включають двигуни дзеркал та рухомих платформ, керують показом слайдів, або відео- чи комп’ютерних зображень. А від проекторів до комп’ютерів повертаються сигнали-рапорти про виконання цих команд.

Планетаріїв, за рівнем схожих до Мюнхенського, у світі налічується більше сотні. Це місця, де сконцентровані найсучасніші технології обробки і відображення інформації. При їх створенні використовуються останні досягнення оптики, оптоволоконної, лазерної, відео- та аудіотехнки, робототехніки. Використовуються комп’ютерні технології синтезу і обробки звуку та зображення.

[Читати далі (наступна сторінка)]

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів