Останні новини

15 березня 2017 р.

Зоря в тісних «обіймах» імовірної чорної діри


З допомогою космічних рентгенівських телескопів «Чандра» і NuSTAR, а також австралійського радіотелескопа, виявлено зорю, що обертається навколо ймовірної чорної діри з періодом 30 хвилин. Це найменший період обертання зорі-компаньйона з тих, які досі реєстрували астрономи.


02 березня 2017 р.

Шрами від Великого Вибуху: скупчення галактик і космічний фон


Події після Великого Вибуху були такими катастрофічними, що залишили незгладимий відбиток на тканині космосу. Нині ми можемо виявити ці шрами, спостерігаючи найстаріше світло у Всесвіті.


17 лютого 2017 р.

Долучайтеся до пошуків ще невідомих світів на окраїні Сонячної системи!



Ви зараз тут: Головна > Планетарій > Планетарії — центри новітніх технологій

Стаття «Планетарії — центри новітніх технологій» опублікована у другому числі журналу
«Наше небо» за 2000 р.

Планетарії — центри новітніх технологій

Фото обкладинки журналу

Повільно розчиняється в темряві світла чаша купола планетарію, і над глядачами загорається магічна картина... музика, здається, лине з самого неба, народжуючись десь серед зір, що рухаються своїм звичайним шляхом з такою швидкістю, ніби ми перетворились на велетнів, що живуть тисячі років, для яких земна доба — то лише хвилина.

Аж ось десь внизу, під нашими ногами, виникає низький вібруючий звук, ніби запрацював велетенський двигун — і зорі кинулись назустріч нам, розбігаючись в усі боки. Сузір’я змінюють свої обриси на очах — ми мчимо серед зір зі швидкістю, неможливою для матеріальних тіл. Де ж мета цього польоту? Прямо по курсу з’явилася зірка, яка через кілька секунд стає диском, що виростає у розмірах. І ось ми бачимо як навколо цієї зорі обертаються планети. Невелика зміна курсу — і одна з планет стає метою нашого польоту, її диск стрімко мчить нам назустріч, вже помітна тонка світла оболонка атмосфери. Ось він зайняв весь простір над головою. Над нами спалахує купол різнокольорового вогню — ми врізаємось в атмосферу планети! Ще кілька миттєвостей стрімкого падіння — і ми на поверхні. Могутній гуркіт двигунів стихає, відлунюючи від далеких гір під небом небаченого кольору. За хвилину ми здійснили неможливу подорож. І здійснили її за допомогою однієї з найдивовижніших машин, створених винахідливим людством, ім’я якій — планетарій.

Планетарій — така назва багато років тому була дана будові з куполом, розписаним зсередини астрономічними сюжетами, її наказав побудувати і прикрасити один німецький дворянин, до нестями закоханий в астрономію. Пізніше планетаріями стали називати механічні пристрої, що демонстрували рух небесних тіл. І лише в двадцятих роках XX століття з’явились проекційні планетарії, що створювали картину нічного неба на куполі, який слугував за екран (подібно до кіно- чи слайд-проектора). І саму будівлю, де обладнання було встановлено, стали називати планетарієм. Пріоритет в створенні перших планетаріїв цього, вже сучасного, типу, належить німецькій фірмі «Zeiss» яка і тепер є найзначнішим виробником обладнання для планетаріїв. Картина зоряного неба, що створюється цими апаратами, вражає уяву.

Як же влаштовано такий апарат? Як правило, він складається з двох сфер, всередині яких знаходяться потужні лампи, що дають світло численним проекторам (див. мал. 1). Кожний з них працює як звичайний слайд-проектор, тільки замість слайда в ньому міститься шматочок металевої фольги, в якому спеціальним способом пробиті крихітні отвори, що створюють зображення зір. Більший отвір — яскравіша зоря, що загориться на куполі. Кожний проектор створює зображення однієї ділянки зоряного неба, а проектори однієї кулі, працюючи разом, дають зображення небесної півсфери — північної або південної. Дві кулі разом створюють картину всієї небесної сфери.

Апарат «Планетарій»

На світлині — апарат «Планетарій», встановлений 1988 р. в Київському республіканському планетарії

А як же планети, Сонце і Місяць?

На фермах, що з’єднують кулі-проектори зір з центральною частиною апарата, розміщуються проектори, що дають зображення планет, Сонця і Місяця — по одному проектору на кожне небесне тіло. Спеціальний механізм — редуктор, що складається із численних зубчатих коліс (їх приводять в рух електродвигуном) дозволяє рухати ці проектори так, що ми бачимо на екрані-куполі точну картину руху планет серед зірок.

Інші два електродвигуни обертають ферми з кулями таким чином, що ми спостерігаємо добовий рух зоряного неба або річні зміни його вигляду. А ще можна нахиляти чи підіймати апарат так, щоб побачити, який вигляд має зоряне небо на будь-якій широті Землі, наприклад, на екваторі або на Північному полюсі. Апарат здатний також відтворювати рух полюсів світу, завдяки чому ми можемо побачити, як виглядало зоряне небо над нашою планетою багато років тому, або яким воно буде через роки. Це справжня машина часу.

Зараз у світі є кілька фірм в Америці, Німеччині, Франції, Японії, які змагаються між собою в створенні цих дивовижних машин. Першість серед них належать фірмі «Zeiss». Спеціалісти цієї фірми створили апарат, де світло, необхідне, щоб запалити одну зірочку, передається від проекційної лампи до проектора окремим оптичним волокном. Такий апарат дає дуже яскраву, реалістичну картину нічного неба із зорями, що мерехтять (заради справедливості треба відмітити, що ефект мерехтіння був реалізований в 30-ті роки в Московському планетарії).

Ще цікавіший апарат запропонували американські інженери. Замість комбайну з багатьох оптичних проекторів вони встановили потужний відео-проектор, який дає зображення на весь купол планетарію. При цьому зображення зоряного неба створюється суперкомп’ютером, до якого й підключено відеопроектор. Такий апарат дозволяє не тільки імітувати зоряне небо, демонструючи добове обертання і річні зміни, але й створювати вражаючі по ефектності запаморочливі картини польоту серед зірок до центру Галактики, або до інших галактик.

[Читати далі (наступна сторінка)]

Цікаве відео

Перехід до перегляду відеороликів