Структура
і зміст астрономічної освіти
З
метою реалізації методологічного принципу наступності основи астрономічних
знань закладаються у початковій та середній ланках школи на уроках
природознавства. Пропедевтичний характер мають знання, здобуті
учнями на уроках географії, фізики, математики та хімії в 6—9
класах. Астрономія як предмет інваріантної компоненти загальної
середньої освіти завершує цикл фізико-математичних та природничо-наукових
предметів, узагальнює формування наукового світогляду, демонструє
дію фізичних законів в різних просторово-часових масштабах, а
також застосування математичних методів пізнання природи і, водночас,
показує силу і велич пізнавальних можливостей людини.
Викладання
астрономії у старшій школі є диференційованим і проводиться з
урахуванням типу та профілю навчального закладу (класу), а саме:
а) в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) суспільно-гуманітарного,
художньо-естетичного, технологічного та спортивного напряму —
35 год.;
б) загальноосвітніх навчальних закладах природничого напряму —
35 год.;
в) в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) фізико-математичного
напряму — 70 год.;
г) в професійно-технічних навчальних та вищих навчальних закладах
І та II рівня акредитації, які дають повну загальну середню освіту
— 17 год.
В
загальноосвітніх навчальних закладах (класах) суспільно-гуманітарного,
художньо-естетичного, технологічного та спортивного напряму, професійно-технічних
навчальних та вищих навчальних закладах І та II рівня акредитації,
які дають повну загальну середню освіту, програми повинні бути
спрямовані на розвиток загальнокультурної орієнтації, розуміння
явищ, з якими людина стикається у повсякденному житті.
Матеріал
навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів природничого
напряму має розкривати еволюційні зв'язки між різними формами
руху та структурної організації матерії у Всесвіті — фізичною,
хімічною, біологічною, соціальною тощо.
Під
час викладання астрономії в навчальних закладах і класах фізико-математичного
напряму найбільш послідовно повинні використовуватися попередньо
набуті учнями знання з фізики та математики, що сприятиме більш
глибокому засвоєнню учнями цих знань, розумінню ними їх значення,
оволодінню методами їх застосування.
Повноцінне
викладання астрономії у будь-якому типі навчального закладу можливо
тільки за умови проведення певного мінімуму спостережень неозброєним
оком та за допомогою простих телескопічних засобів.
При
підготовці підручників та збірників задач і вправ, розробці методик
викладання астрономії треба в повній мірі використати можливості
сучасної інформатики (електронні варіанти підручників та допоміжної
літератури, обчислювальні задачі, що потребують застосування ПЕОМ,
комп'ютерні планетарії, атласи зображень астрономічних об'єктів
на машинних носіях інформації з демонстрацією їх руху та еволюції,
комп'ютерні тести для контролю та самоконтролю знань тощо). При
цьому треба використовувати багаті можливості мережі ІНТЕРНЕТ.
