Методичні
рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації
з фізики та астрономії учнів 11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів у 2009-2010 навчальному році.
Додаток
до лист МОН
від 05.03.10 № 1/9-148
Відповідно
до п. 6.1 Положення про державну підсумкову атестацію учнів
(вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства
освіти і науки України від 18.02.08 № 94, зареєстрований у Міністерстві
юстиції України 27.02.08 № 151/14842) у новій редакції, що затверджено
наказом МОН від 21.12.2009 №1151, зареєстровано у Міністерстві
юстиції України 18 січня 2010 року № 39/17334, у старшій школі
бали за атестацію виставляються за результатами підсумкових
контрольних робіт. Одним із предметів за вибором для складання
державної підсумкової атестації учнями загальноосвітніх навчальних
закладів може бути фізика чи астрономія.
У
загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з профільним
навчанням проводяться підсумкові контрольні роботи з предмета
за вибором відповідно до профільної підготовки. Наприклад, у
закладах фізико-математичного напряму можуть проводитися підсумкові
контрольні роботи з фізики чи астрономії.
Відповідно
до листа Міністерства освіти і науки від 01.02.10 №1/9-50 "Про
порядок закінчення навчального року та проведення державної
підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2009/2010 навчальному році" підсумкові контрольні роботи
будуть проведені з 11 по 18 травня. Конкретну дату їх проведення
визначають Міністерство освіти і науки Автономної Республіки
Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій.
З
метою ознайомлення учнів із правилами проведення державної підсумкової
атестації та вимогами до оформлення розв'язків завдань, критеріями
їх оцінювання слід оформити спеціальний стенд у фізичному кабінеті
з відповідними матеріалами, прикладами варіантів добору завдань
та зразками їх розв'язку.
Далі
наводимо витяг (те, що стосується астрономії) з додатку до листа.
Підсумкові
контрольні роботи з астрономії
Підсумкова
контрольна робота з астрономії проводиться за навчальним посібником
"Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової
атестації з астрономії" (авт. Казанцев А.М., Крячко І.П.
-Х: Гімназія, 2008). Цей збірник містить завдання 4-х рівнів
складності, які відповідають рівням навчальних досягнень Критеріїв
оцінювання навчальних досягнень учнів. Завдання згруповано за
9 темами згідно з чинною навчальною програмою з астрономії для
11-річної школи.
Нумерацію
завдань у збірнику подано так: на першому місці вказано номер
теми; на другому — рівень навчальних досягнень учнів (1 — початковий,
2 — середній, 3 — достатній, 4 — високий); на третьому — порядковий
номер запитання.
Наприклад,
номер 5.1.2 означає: тема — 5 "Сонце — найближча зоря",
початковий рівень навчальних досягнень — 1, порядковий номер
завдання — 2.
Час
на виконання підсумкової контрольної роботи з астрономії становить
90 хв. Для проведення контрольної роботи вчителем загальноосвітнього
навчального закладу добираються 6 варіантів, кожен з яких складається
з 15 запитань названого вище збірника. Якщо кількість учнів,
які складають державну підсумкову атестацію менше 6, то кількість
варіантів відповідно зменшується. Завдання підсумкової контрольної
роботи мають охоплювати усі теми шкільного курсу астрономії.
З них шість запитань — початкового рівня та по три — середнього,
достатнього та високого рівнів.
Запитання
початкового рівня призначено для перевірки знань учнів про найпростіші
астрономічні поняття, об'єкти, явища; загальновідомі історичні
факти. Відповідь на ці запитання може бути стислою, конкретною
та не потребує пояснень.
Відповідь
на запитання середнього рівня потребує від учнів правильного
формулювання понять і явищ, розуміння найпростіших зв'язків
між ними, знання історичних астрономічних фактів, які віднесено
до загальнокультурного надбання.
Відповідь
на запитання достатнього рівня потребує від учнів умінь
аналізувати, порівнювати, систематизувати відомості про астрономічні
поняття, явища, теорії, наводити приклади, креслити схеми (за
необхідністю) для пояснення астрономічних явищ, робити висновки,
користуватися зоряною картою.
При
оцінюванні відповідей на запитання високого рівня необхідно
ураховувати рівень володіння учнями науковою термінологією,
вміння розв'язувати типові астрономічні задачі, використовувати
набуті знання в нестандартних ситуаціях, демонструвати власний
кругозір, поєднувати знання з різних тем астрономії та інших
шкільних предметів, доводити власну точку зору з проблемних
питань.
За
правильну відповідь за запитання початкового рівня учні можуть
одержати 1 бал, середнього — 2 бали, достатнього — 3 бали та
високого — 4 бали. Таким чином, максимальна сума балів за підсумкову
контрольну роботу може становити — 33 бали. Нижче наведено шкалу
відповідності кількості набраних балів до оцінки за 12-бальною
системою оцінювання навчальних досягнень учнів:
Шкала
відповідності кількості набраних балів до оцінки за 12 - бальною
системою оцінювання
| Оцінка |
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
| Бали |
1-2
|
3-4
|
5-6
|
7-8
|
9-10
|
11-12
|
13-14
|
15-16
|
17-19
|
20-22
|
23-25
|
26-27
|
Для
проведення підсумкової контрольної роботи учень отримує "Збірник
різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з
астрономії" або надрукований на окремих аркушах варіант
завдань. Учителем на класній дошці записуються номери завдань
кожного варіанту.
Під
час підготовки відповіді учні можуть користуватися картою зоряного
неба, Астрономічним календарем, відомостями про основні астрономічні
величини, які наведено у додатку до збірника.
Хоменко
О.В.
486-28-25
Інструктивно-методичний
лист Міністерства освіти і науки України
від 22.05.2009 №1/9 - 353
Методичні
рекомендації щодо вивчення фізики та астрономії
у 2009/10 навчальному році
(витяг, увесь документ є тут)
Вивчення
фізики та астрономії в сучасних умовах є важливою складовою
освітньої підготовки молодої людини, частиною загальнолюдської
культури.
З
метою поліпшення якості фізико-математичної освіти 30 жовтня
2008 року в міністерстві за ініціативи міністра освіти і науки
Івана Вакарчука відбулася Всеукраїнська нарада "Сучасна
фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи".
У цій нараді взяли участь кілька сотень учених, вчителів шкіл
та викладачів вищих навчальних закладів, керівників установ
освіти і науки зі всіх регіонів держави. На основі громадського
обговорення проблем, які піднімалися на нараді, розроблено План
дій щодо поліпшення якості фізико-математичної освіти на 2009-2012
роки, який схвалено колегією МОН та затверджено наказом Міністерства
освіти і науки України від 30.12.2008 № 1226. Ознайомитися з
цим документом можна на сайті міністерства www.mon.gov.ua.
Астрономія
Навчальний
предмет "Астрономія" входить до інваріантної складової
Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.
У таблиці наведено кількість годин, що відводяться на вивчення
астрономії в школі, відповідно до наказів МОН від 25.04.2001
р. № 342 та від 20.05.2003 р. № 306.
|
11
клас
|
Напрями
навчання
|
| Філологічний,
суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний |
Загальноосвітній,
технологічний |
Природничо-математичний |
| За
рахунок годин варіативної складової навчального плану |
17
год (1 година на тиждень протягом семестру) |
35
год (1 година щотижня протягом року або по 2 години протягом
семестру) |
Кількість
годин на вивчення предмета може бути збільшено за рахунок варіативної
складової навчального плану.
Астрономія
— наука спостережна і саме тому важливою передумовою її подальшого
розвитку є конструювання нових телескопів різних діапазонів
електромагнітного спектра. Про це вчителям астрономії слід звернути
увагу учнів під час вивчення теми "Методи та засоби астрономічних
досліджень" та вивчення тем, що стосуються астрофізичної
частини курсу. Доцільно щоразу подавати учням нову інформацію
стосовно розвитку спостережної бази астрономічної науки.
Наприклад,
варто звернути увагу на те, що навесні 2009 року відбулася пілотована
космічна місія до орбітального телескопа ім. Габбла. Виконано
ремонтні роботи (зокрема замінено комп'ютер, частину наукового
обладнання, теплоізоляцію), що дає змогу найвідомішому космічному
телескопу працювати й надалі.
На
початку березня 2009 р. здійснено запуск космічного телескопа
"Кеплер", названого на честь великого німецького астронома
Йогана Кеплера. Діаметр головного дзеркала телескопа становить
1,4 м. Основне завдання цього телескопа полягає в пошуку планет
земного типу (розмірами від половини до двох радіусів Землі).
Особливо це відноситься до тих планет, що перебувають у зоні
життя, тобто там, де вода може знаходитися в рідкому стані,
і, в принципі, може існувати життя. Упродовж трьох з половиною
років телескоп буде націлений на одну й ту ж ділянку неба, яка
міститься в сузір'ях Лебедя і Ліри. Щопівгодини телескоп визначатиме
яскравість ста тисяч зір у пошуках затемнень, які відбуваються
тоді, коли планета проходить перед зорею (подібно тому, як Меркурій
чи Венера проходять по диску Сонця). Початок роботи телескопа
"Кеплер" відкриває новий етап у вивченні екзопланет
(так в астрономії називають планети, що містяться не в нашій
Сонячній системі, а біля інших зір). Дотепер вже відкрито понад
трьохсот екзопланет, які відносять до трьох основних типів:
газові гіганти, гарячі супер-Землі з коротким періодом орбітального
обертання і крижані гіганти (інформацію про характеристики екзопланет
можна знайти на англомовних ресурсах Extrasolar Planets Encyclopedia,
New Worlds Atlas та на російськомовному сайті "Планетні
системи").
Вивчаючи
тему "Еволюція зір" можна розповісти про дослідження,
що започатковано Європейським космічним агентством (ЄКА) з метою
вивчення Всесвіту в широкому діапазоні хвиль інфрачервоного
і субміліметрового діапазонів. Так, на орбіту виведено телескоп
"Гершель" з діаметром дзеркала 3.5 м, який віднині
став найбільшим дзеркальним телескопом у космосі, перевершивши
2,4-метровий телескоп ім. Габбла. Разом з телескопом "Гершель"
(однією ракетою-носієм) на орбіту виведено також обсерваторію
(телескоп) "Планк" з метою дослідження в міліметровому
діапазоні дрібних неоднорідностей температури і поляризації
реліктового випромінювання.
Поряд
з розвитком космічних засобів для дослідження Всесвіту, триває
розробка та будівництво нових наземних телескопів. Тут, як приклад,
доцільно навести інформацію про те, що в Китаї розпочато будівництво
500-метрового радіотелескопа (File-hundret-meter Aperture Spherical
Telescope (FASТ)), який дасть змогу астрономам виявляти на частоті
3 ГГц галактики й квазари на величезних відстанях від Землі.
Дзеркало нового телескопа збиратиме удвічі більше радіовипромінювання,
ніж це може робити нині 300-метрове дзеркало радіотелескопа
обсерваторії Аресібо в Пуерто-Ріко. Окрім цього, дзеркало китайського
телескопа матиме цікаву властивість: можна буде змінювати його
форму від сфери до параболоїда, що дозволить спостерігати широку
ділянку (від точки зеніта до 40° по висоті) небесної сфери.
Будівництво
нового радіотелескопа планують завершити в 2014 р. й відкрити
до нього доступ для астрономів з усього світу. Отже, з наведених
вище прикладів зрозуміло — подальший розвиток і вступ у дію
нових телескопів (космічних і наземних) дозволить астрономії
розкрити невідомі таємниці небесних тіл, а всім землянам дізнатися
багато цікавого й нового про Всесвіт.
На
честь 400-річчя побудови телескопу Г. Галілеєм 62-ою Генеральною
Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй за ініціативи Міжнародного
астрономічногої союзу та ЮНЕСКО 2009 рік оголошено Міжнародним
роком астрономії.
Відповідно
до наказу МОН від 05.03.2009 р. № 2147 квітня ц.р. проведено
моніторингове дослідження щодо формування світоглядних і загальнокультурних
уявлень про небесні тіла та Всесвіт у цілому. У дослідженні
взяло участь понад 79,4 тис. учнів 5 та 11 класів з 1691 загальноосвітнього
навчального закладу з усіх регіонів країни. У цьому дослідженні
з'ясовуватися астрономічні знання учнів щодо пояснення явищ,
які спостерігаються у навколишньому світі та зустрічаються у
повсякденному житті. Так, правильне пояснення, що на Землі існують
пори року, бо вісь Землі нахилена до площини орбіти, надало
лише третина одинадцятикласників. Серед учнів існують певні
стереотипи щодо уявлень про зодіакальні сузір'я. Лише понад
36 відсотків респондентів правильно відповіли про те, що Сонце
протягом року проходить 13 сузір'їв. Із узагальненим звітом
щодо виконання завдань моніторингового дослідження можна буде
ознайомитися на шпальтах фахової педагогічної преси, а також
на сайтах: www.mon.gov.ua та www.astroosvita.kiev.ua.
З
метою відзначення Міжнародного року астрономії рекомендуємо
провести у навчальних закладах різноманітні заходи, що спрямовані
на популяризацію й поширення астрономічних знань серед учнівської
та студентської молоді, розвитку інтересу до астрономії.
Також
повідомляємо, що в жовтні-листопаді 2009 року в м. Києві планується
проведення Всеукраїнського астрономічного педагогічного фестивалю,
під час якого передбачається організація таких заходів:
- обмін досвідом та презентації наукових досліджень, організаційної
та наново-практичної роботи з питань вивчення астрономії в загальноосвітніх
та вищих навчальних закладах;
- всеукраїнська науково-практична конференція "Сучасна
астрономічна освіта";
- виставка астрофотографія під гаслом "Із Землі у Всесвіт";
- "відкритий" урок астрономії — презентація 10-15
хв фрагментів уроків кращих учителів астрономії;
- демонстрація астрономічних лекцій планетаріїв і науково-популярних
фільми астрономічної тематики;
- виставка обладнання та матеріалів для вивчення і заняття астрономією
(телескопи, біноклі, зоряні карти і каталоги, книжки тощо).
Хоменко
О. В., головний спеціаліст департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України
Інструктивно-методичний
лист Міністерства освіти і науки України
Про
вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2006/2007 навчальному році
(витяг)
Вивчення
фізики є важливим засобом пізнання, всебічного розвитку учнів,
формування в них наукового світогляду. Одним із пріоритетних
завдань учителя є реалізація засобами фізичної освіти ідеї взаємодії
людини — природи — суспільства, яка характеризується такими
аспектами:
- розкриття значення фізичних методів у формуванні наунового
світогляду, сучасної фізичної картини світу;
- висвітлення ролі новітніх теоретичних напрацювань як наукової
основи створення перспективних практичних пристроїв та обладнання
сучасного виробництва;
- використання фізичних знань у суміжних дисциплінах, демонстрація
конкретного застосування фізики в навколишньому бутті;
- пояснення впливу розвитку суспільства на стан навколишнього
середовища, зокрема на живі організми, природні ресурси; формування
екологічної культури людини, науково обгрунтованого ставлення
до природи як до вищої та загальнолюдської цінності;
- озброєння учнів не лише практичними вміннями, що допоможуть
в оволодінні майбутньою спеціальністю, а й засобами пошуку та
використання інформації з різних джерел, мотивації до самоосвіти,
розвитку кругозору, пізнавального інтересу, інтелектуальних
здібностей.
Минуле
століття ознаменувалося значними відкриттями у фізиці та астрономії,
які вплинули на хід розвитку і характер нашої цивілізації. Зокрема,
вииникли нові розділи прикладно фізики (наприклад, астрофізика,
фізика твердого тіла, гідро- та аеродинаміка, електроніка та
електрофізика), завдяки яким люди оволоділи повітряним та навколоземним
просторами, створили потужні засоби телекомунікації. Зусилля
двох поколінь учених суттєво підвищили рівень технологій і вплинули
на світогляд усього суспільства, якість життя людей. Отже, пояснення
ролі фізики як рушійної сили світового технічного та економічного
розвитку суспільства є одним із актуальних завдань шкільної
фізичної освіти.
З
метою відображення єдності та взаємовпливу науки і техніки необхідно
привернути увагу школярів до прикладної ролі фізики, особливо
це стосується розділів, пов'язаних із аналізом використання
фундаментальних фізичних досліджень в авангардних областях науки,
таких як: енергетика, ядерна фізика, радіоелектроніка, мікроелектроніка,
дослідження напівпровідників, рідких кристалів, створення унікальних
лазерів, комп'ютерів, одержання нових матеріалів, джерел енергії
тощо.
Усі
досягнення цивілізації, які оточують нас, зобов'язані своїм
існуванням фундаментальним дослідженням, що проводилися раніше.
Наприклад, двигуни внутрішнього згоряння не могли б існувати
без зроблених колись відкриттів у таких науках, як термодинаміка,
молекулярна фізика, електродинаміка, магнетизм, органічна хімія
і т. д. Зараз завдяки прискоренню науково-технічного прогресу
результати наукових досліджень знаходять застосування в техніці
й побуті в середньому через 20-ЗО років. З метою підвищення
пізнавального інтересу учнів, осучаснення ролі фізики в упровадженні
новітніх технологій пропонуємо зосередити увагу школярів на
розгляді основних положень принципу дії та будови побутових
приладів (кондиціонера, мікрохвильової печі, пульту дистанційного
керування, сканера, програвачів СD та DVD, цифрового фотоапарату
тощо); на використанні нанотехнологій (виготовлення схем з елементами,
розміри яких порівнюються з розмірами одиничних молекул); на
створенні наноінструментів та наномеханізмів, нових формах існування
вуглецю: фулерени нанотрубки; збиранні різних структур із молекул
та атомів, розвитку засобів зв'язку (транкінгові мережі, Інтернет,
ІР-телефонія та ін.); способах запису та передачі інформації
тощо.
Сучасні
астрофізичні космічні дослідження дозволяють отримати унікальні
дані про дуже віддалені космічні об'єкти, про події, що відбулися
в період зародження зір і галактик. Це, у свою чергу, дає можливість
здійснити величезний прорив у дослідженні фундентальних властивостей
матерії, адже у Всесвіті сама Природа ставить унікальні і нездійсненні
в земних лабораторіях фізичні експерименти в галузі ядерної
і квантової фізики, теорії відносності, проблем простору-часу
тощо. Тому на уроках астрономії варто розповісти, зокрема, про
такі важливіші відкриття в науці за останні роки, які не відображено
в сучасних підручниках:
1. Починаючи з 1995 р. і до березня 2006 р. відкрито 185 планет
великої миси поблизу інших зір нашої Галактики. Подальше вивчення
цих об'єктів може наблизити людство до розгадки однієї з найфундаментальніших
таємниць Всесвіту — походження життя.
2. На початку 2005 р. було встановлено, що один із відкритих
у 2003 р. об'єктів з поясу Койпера має більший діаметр, ніж
діаметр Плутона. Влітку поточного року очікується офіційне рішення
Міжнародного астрономічного союзу щодо статусу цього об'єкта.
Формально його можна вважати десятою планетою Сонячної системи.
Продовжується робота багатьох міжпланетних космічних станцій,
що вивчають найближчий космічний простір — нашу Сонячну систему,
готуються нові проекти щодо створення бази на Місяці та здійснення
пілотованої експедиції на Марс. Посильний вклад у ці дослідження
вносить й Україна. На часі розробка й прийняття Загальнодержавної
космічної програми на 2007-2011 роки, реалізація спільного з
Бразилією міжнародного проекту "Циклон-4", організація
робіт зі створення нового супутника "Січ-2" тощо.
3. У березні поточного року оголошено про те, що вчені опрацювали
результати трирічних спостережень космічної обсерваторії WMAP
(Wilkinson Microwave Anisotropy Probe — космічний апарат, за
допомогою якого проводиться грандіозний експеримент з визначення
анізотропії реліктового випромінювання). Отримано дуже важливі
дані, що уточнюють сучасні фундаментальні уявлення про будову
Всесвіту. Динамічний розвиток космології встановлює нові перспективи
наукових досліджень для фізиків, де їхньою лабораторією стає
Всесвіт.
В
останні десятиріччя діяльність людини здійснює величезний за
масштабами й інтенсивністю вплив на природне середовище. Свідченням
цього є виникнення багатьох екологічних проблем. Зокрема, це:
- виснаження природних ресурсів;
- глобальне потепління клімату ("парниковий ефект");
- зменшення озонового шару;
- проблема чистої прісної води;
- проблема меліоративне неблагополучних земель;
- кислотні "дощі";
- екологічна катастрофа світового океану;
- проблема утилізації відходів тощо.
Сучасна програма курсу фізики дозволив розглядати названі проблеми,
вивчаючи питання енергетики, електрифікації, механізації й автоматизації
народного господарства. З аналізу екологічних чинників виходить,
що багато з них (температура, вологість, освітленість тощо)
е фізичними величинами і поняттями, що і визначає важливість
фізичних знань для вирішення екологічних проблем. Можна виділити
основні фізичні величини і параметри природного середовища,
вивчаючи які варто звернути увагу на питання екологічної освіти.
До них належать; сила тяжіння (прискорення вільного падіння),
тиск, температура, теплоємність і питома теплоємність, вологість
повітря (абсолютна і відносна), поверхневий натяг рідини, електричне
поле (напруженість, потенціал), магнітне поле (магнітна індукція),
вібрація (частота, інтенсивність), звук (амплітуда, частота,
інтенсивність), електромагнітне випромінювання різних частот:
низькочастотне, радіохвилі, інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове,
рентгенівське, g-випромінювання (довжина хвилі, густина потоку
електромагнітного випромінювання), радіоактивність (енергія
випромінювання, період напіврозпаду, доза випромінювання).
При
вивченні в курсі фізики матеріалів екологічного змісту необхідно
привертати увагу до з'ясування екологічності принципів дії різних
технічних і енергетичних пристроїв, аналізу позитивних і негативних
екологічних ситуацій, які вони створюють або загострюють. Більшість
цих питань неперервно пов'язано з темами політехнічного спрямування,
названими вище.
Зміст
екологічних знань, що складають основу природоохоронної діяльності
в процесі вивчення фізики, визначається точками зіткнення між
живою та неживою природою та спрямовується на виховання мотиваційної
свідомої поведінки людини в природі. Розвитку вміння учнів оцінювати
стан навколишнього середовища та природних ресурсів, правильно
поводитися та захищати довкілля від забруднень і руйнування
може сприяти висвітлення, зокрема, таких природоохоронних екологічних
питань:
1) Механіка — вплив сил гравітації на живі істоти, виникнення
припливів та їх роль у екологічному балансі, тертя і проблема
економії природних ресурсів, реакція людини на рух з прискорення
та стан невагомості, екологічні аспекти розвитку авіації та
космонавтики, енергія води і вітру, раціональне використання
природних ресурсів тощо.
2) Молекулярна фізика і термодинаміка — забруднення атмосфери
та озонова проблема, вплив температури на життя живих істот,
забруднення вод та ґрунтів, параметри мікроклімату виробничих
та навчальних приміщень та їх вплив на життєдіяльність людини,
екологічні проблеми теплоенергетики, підвищення ККД теплових
машин, шляхи зменшення негативного впливу теплових двигунів
на природу, питання енергозбереження та створення екологічно
чистих джерел енергії.
3) Електродинаміка — дія електричного поля та струму на живі
істоти, вплив статичної електрики, засоби захисту від дії електричного
поля; електричний опір тіла людини і його залежність від стану
організму, причини електротравм та основи електробезпеки; характеристика
магнітного поля Землі та штучно створених магнітних полів і
їхнього впливу на живу природу.
4) Коливання і хвилі. Оптика — вплив вібрацій, ультра-, інфра-
та звукових хвиль на живі істоти, екологічні проблеми акустики,
дія змінного струму на людський організм, засоби зменшення втрат
при передачі електроенергії на відстань, проблеми безпеки різних
типів електростанцій, вплив природних та штучних електромагнітних
хвиль на живу природу; екологічні аспекти електротехніки, радіоелектроніки,
телебачення та інших сучасних засобів зв'язку, характеристика
дії складових спектру видимого світла на представників живої
природи, дія та використання інфрачервоного, ультрафіолетового
та рентгенівського випромінювань.
5) Квантова фізика — лазерне випромінювання та його вплив на
організм людини, використання лазерної техніки; екологічна характеристика
альфа-, бета- і гамма-випромінювань; експозиційна, поглинута
й еквівалентна дози, дія іонізуючого та неіонізуючого випромінювання
на організм людини, норми радіаційної безпеки, захист від радіаційного
випромінювання, екологічне забруднення середовища внаслідок
використання людиною атомної енергії, радіоактивні відходи та
проблема їх переробки, аварія на ЧАЕС та її екологічні наслідки,
проблеми безпеки розвитку ядерної енергетики в Україні та пошуку
й використання нових екологічно чистих джерел електроенергії.
Успішної
реалізації можливостей виховання в учнів свідомого ставлення
до оцінки досягнень науки та їхнього впливу на навколишнє середовище
можна досягти при здійсненні всіх форм навчання: класно-урочна
робота, факультативні заняття, навчальні екскурсії, навчальна
практика.
З
метою забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів поряд
із методами організації навчальної діяльності під керівництвом
учителя слід застосовувати методи самостійної роботи учнів.
Перевагу з них повинні мати пошуки додаткової інформації для
підготовки повідомлень, розв'язання фізичних задач на осноні
фактологічного матеріалу практичного та екологічного змісту,
дослідницькі класні або домашні роботи, що мають інтегрований
міжпредметний характер.
Програми
факультативних курсів, матеріали для підготовки уроків, що розкривають
ціннісні аспекти фізики як науки, яка впливає на навколишній
світ і розвиток людської діяльності, можна знайти на сторінках
педагогічної методичної преси: у журналах "Фізика та астрономія
в школі" (видавництво "Педпреса"), "Фізика
в школах України" (видавнича група "Основа"),
газеті "Фізика" (видавнича група "Шкільний світ");
у науково-популярних журналах для школярів — "Колосок",
"Світ фізики", "Країна знань", "Наше
небо. observer", "Вселенная, пространство, время"
тощо, а також у мережі Інтернет.
Хоменко
О. В., головний спеціаліст департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України
Інструктивно-методичний
лист Міністерства освіти і науки України
