4.
Системи небесних координат (3 год.)
Теоретичні
заняття (2 години)
Небесна сфера та принцип зображення на ній небесних світил. Полюс
світу та небесний екватор на зоряній карті.
Горизонтальна
система координат. Поняття зеніту, горизонту. Сторони світу; північ,
південь, схід, захід. Висота та азимут світил. Добовий рух світил
в горизонтальній системі координат. Висота полюса над горизонтом
для заданої географічної широти спостерігача.
Екваторіальна
система координат. Схилення та пряме піднесення світил. Добовий
рух світил в екваторіальній системі координат. Кульмінації, висоти
світил у верхній та нижній кульмінаціях.
Зоряні
каталоги, карти. Власні рухи зір.
Практичні
заняття (1 година)
Робота з рухомою картою зоряного неба. Визначення екваторіальних
координат зір та їхніх зоряних величин за зображеннями на карті.
Визначення
екваторіальних координат Сонця та сузір'я, де воно перебуває,
на задану дату.
Учні
повинні мати уявлення про: принцип введення небесної сфери
та розташування на ній небесних світил; головні лінії та точки
небесної сфери — полюси, зеніт, екватор, горизонт, меридіан, екліптику,
точки весняного та осіннього рівнодення; добовий та річний рух
небесних світил в горизонтальній та екваторіальній системах координат;
створення зоряних каталогів та карт.
Учні
повинні знати: принцип введення горизонтальної та екваторіальної
систем небесних координат, головні точки та лінії цих систем,
діапазони значень координат; суть головних точок на горизонті
(півночі, півдня, сходу та заходу). Зв'язок висоти Полярної з
географічною широтою місця спостережень.
Учні
повинні вміти: працювати з рухомою картою зоряного неба. Визначати
екваторіальні координати зір та їхні зоряні величини за зображеннями
на карті, визначати екваторіальні координати Сонця та сузір'я,
в якому воно перебуває, на задану дату. Знаходити висотикульмінацій
світил за заданими координатами та місцем розташування спостерігача.
Знаходити головні точки горизонту, визначати наближені значення
висоти та азимуту об'єкта на землі чи на небі.
5.
Принципи та суперечності астрології (2 год.)
Історія
виникнення астрології. Принципи астрологічних прогнозів та відсутність
в них наукової основи. Оцінки гравітаційного впливу планет у різних
положеннях на людей у порівнянні із земними предметами.
Видимий
рух Сонця відносно зір, впродовж року. Зодіакальні сузір'я в минулому
і тепер.
Реальний
вплив небесних світил а життя на Землі, Сонячний вітер, припливна
дія Сонця та Місяця. (Під час викладання цієї теми доцільно скласти
гороскопічні характеристики для кожного учня по даті народження
за існуючими астрологічними програмами. Замінивши в цих характеристиках
стандартні формулювання іншими (близькими за змістом) термінами,
зачитати їх, не називаючи прізвища учня, а потім запропонувати
класу назвати тих, кому така характеристика підходить. Процент
відгаданих імен продемонструє, наскільки можна вірити таким гороскопам.)
Учні
повинні мати уявлення про: принципи складання астрологічних
прогнозів та про відсутність в них наукової основи; можливий реальний
вплив небесних світил на життя на Землі (сонячний вітер, припливна
дія
Сонця та Місяця).
Учні
повинні знати: кількість та назви зодіакальних сузір'їв на
сьогодні, фізичну суть сонячного вітру, механізм припливної дії
Сонця та Місяця.
Учні
повинні вміти аргументовано пояснити ненауковість астрологічних
прогнозів чи гороскопів.
6.
Час, календар (2 год.)
Сонячний
час, одиниці виміру. Астрономічні та атомні стандарти часу. Місцевий,
всесвітній та поясний час. Принцип та доцільність введення літнього
та зимового часу. Зоряний час та його зв'язок із сонячним, юліанський
та григоріанський календарі.
Учні
повинні мати уявлення про: принципи введення сонячного та
зоряного часу; місцевого та поясного, літнього та зимового часу;
часові стандарти; історію введення юліанського та григоріанського
календарів.
Учні
повинні знати: номер часового поясу України, різницю між всесвітнім,
середньоєвропейським та київським часом влітку та взимку. Принципи
побудови та відмінність між юліанським та григоріанським календарями.
Учні
повинні вміти: визначати поясний та місцевий час для даної
географічної довготи, визначати високосні та невисокосні роки.
7.
Системи світу в минулому і тепер (2 год.)
Перші
уявлення людей про будову світу. Геоцентрична система світу Птолемея.
Її переваги та суперечності. Розвиток уявлень про будову світу.
Галілео Галілей, Джордано Бруно. Микола Коперник та його геліоцентрична
система. Сонячна система після Ньютона та Кеплера. Правило Тіціуса-Боде,
відкриття поясу астероїдів. Останні дані про Сонячну систему.
Передбачення та відкриття поясу Койпера.
Учні
повинні мати уявлення про: історичний хід розвитку уявлень
про будову Сонячної системи; роль Клавдія Птолемея, Джордано Бруно,
Галілео Галілея, Миколи Коперника, Йогана Кеплера, Ісаака Ньютона;
суть правила Тіціуса-Боде, про історію підкриття поясу астероїдів,
про передбачення та відкриття поясу Койпера.
Учні
повинні знати: суть геоцентричної системи Птолемея, її переваги
та протиріччя. Суть геліоцентричної системи Коперника, її переваги
та недоліки. Назви та середні відстані планет від Сонця. Місце
Плутона в Сонячній системі у зв'язку з відкриттям поясу Койпера.
8.
Закони руху небесних світил (2 год.)
Три
закони Кеплера та їх зв'язок із законами Ньютона. Планетні конфігурації,
синодичні та сидеричні періоди. Періоди скупчення планет в певному
діапазоні екліптичних довгот. "Парад планет" та його
вплив на Сонце та Землю. Збурення
в рухах планет, відкриття Нептуна "на кінчику пера".
Можливість існування невідомих планет у Сонячній системі.
Учні
повинні мати уявлення про: історію відкриття Кеплером трьох
його законів; принцип виведення їх із законів Ньютона; незбурений
рух тіл; збуреня з боку планет та історію відкриття Нептуна; історію
пошуку та можливість існування заплутоновнх планет.
Учні
повинні знати: формулювання, суть та математичний запис трьох
законів Кеплера, назви та суть елементів орбіт тіл, суть та вирази
для афелійної та перигелійної відстані, а також що таке синодичний
та сидеричний періоди, сполучення та протистояння, "парад
планет" та його реальний вплив на Сонце та Землю.
Учні
повинні вміти вірно користуватися формулами другого та третього
законів Кеплера у розрахунках (при обчисленні періодів обертання
тіл за значеннями великих орбіт півосей і навпаки, обчислення
кутових швидкостей в перигелії чи в афелії). Знаходити синодичні
періоди за значеннями великих півосей орбіт.
9.
Планети Сонячної системи (2 год.)
Земля,
фізичні характеристики, обертання навколо осі та навколо Сонця.
Причина зміни дня і ночі та пір року. Прецесія осі обертання Землі.
Гіпотези походження планет, їхні орбіти та фізичні характеристики.
Дані космічних апаратів про планети. Супутники планет. Місяць
— проблема походження. Сонячні та місячні затемнення. Можливість
існування позаземного життя в Сонячній системі. Історія пошуків
та результати космічних місій.
Учні
повинні мати уявлення про: прецесійний рух земної осі; гіпотези
походження планет та їх основні характеристики (розміри, маси,
температуру, прискорення вільного падіння на поверхні, кількість
супутників; періоди обертання навколо осі); історію відкриття
супутників та їх характеристики; гіпотези походження Місяця; історію
пошуків позаземного життя у сонячній системі.
Учні
повинні знати: розмір, форму, будову та масу Землі. Причину
зміни дня і ночі та пір року. Принцип розподілу планет на планети
земної групи та планети-гіганти, найбільшу та найменшу планету,
їх розміри та маси по відношенню до земних, сумарну масу планет
по відношенню до Сонця, найбільший супутник Сонячної системи.
Причини сонячних і місячних затемнень та їх періодичність. Наявність
атмосфер у планет та їх хімічний склад, останні дані про можливість
життя на інших планетах.
